Михайло Юрійович Лермонтов. Арбенін
Завжди залишуся рабою звички жертвувати собою.
Завжди залишуся рабою звички жертвувати собою.
... і Оленька для себе вирішила, що так хвилюватися через чоловіків - нижче за людську гідність. Адже є воістину вічні цінності, на кшталт самоповаги, свободи, гарної погоди та свіжості цього салату, який подали з хрумкою, ідеально підсмаженою качкою. А тут нема чого крутити головою, покриватися мурашками, особливо помітними при такій відкритій сукні, штовхати коліном сусіда, якщо раптом здасться, ніби надто задивився на губи іншої жінки.
- Жінці страшні лише час і правда.
- Не зрозумів.
- Не можу пояснити. Але якщо що і встромляє вила в нирки, то це правда. А час добиває.
– Тобі видніше, тобі видніше…