Я купив їм хвилину. Може, ця хвилина купить їм годину, а годину купить їм рік. Ніхто не дасть їм вічне життя, Хейзел Грейс, але ціною мого життя тепер вони мають хвилину, а це вже дещо.

Я люблю тебе. Знаю, кохання — це лише крик у порожнечу, і забуття неминуче. Що ми всі приречені, і що одного разу всі наші праці перетворяться на порох. Знаю, що Сонце поглине нашу Землю. Але я закоханий у тебе.

Ми не можемо уникнути страждань у цьому світі, але ми можемо вибрати того, хто завдасть нам болю.

Мої думки - це зірки, які я не можу зібрати в сузір'ї.

- Ностальгія - побічний ефект раку, - нагадала я.
- Ні, ностальгія - побічний ефект вмирання, - сказав він.

У цьому світі ми не обираємо, буде нам боляче чи ні, але ми маємо можливість вибирати, хто саме зробить нам боляче. І я своїм вибором задоволений. Сподіваюся, вона  також.