Вона випромінювала обеззброююче тепло, ніби нікому на світі вона  не була така рада, як тобі.

- Дивний збіг, - сказав я.
— А це зовсім не збіг.
- Тобто, як?
— Геттсбі навмисне купив цей будинок, бо знав, що Дезі живе недалеко, по той бік бухти.

Американці легко, навіть охоче, погоджуються бути рабами, але наполегливо ніколи не бажали визнавати себе селянами.

Ми всі озирнулися, шукаючи очима Гетсбі. Мабуть, і справді було щось романтичне в цій людині, якщо чутки, що ходили про нього, шепотом повторювали навіть ті, хто мало про що на світі вважав за потрібне говорити, знизивши голос.

Незначність на нікчемності, ось вони хто. Ви один стоїте їх усіх, разом узятих.

Пам'ятаю, як усі ми приходили до Гетсбі і думали про його пороки, а він стояв поруч із нами, занурений у свої непорочні мрії.

Гетсбі вірив у зелений вогник, світло неймовірного майбутнього щастя, яке відсувається з кожним роком. Нехай воно вислизнуло сьогодні, але не біда — завтра ми побіжимо ще швидше, ще далі простягатимемо руки… і одного прекрасного ранку…
Так ми й намагаємося плисти вперед, борючись з течією, а воно все зносить і зносить наші суденця назад у минуле.

І вони пішли вдвох, без жодного слова, зникли, як примари, самотні й відкинуті від усього, навіть від нашої жалості.
Том узяв рушник і почав знову загортати нерозкупорену пляшку віскі.
— Може, хтось таки вип'є? Джордан?... Нік?
Я мовчав. Він гукнув ще раз:
- Нік?
- Що?
— Може, вип'єш?
- Ні... Я зараз тільки згадав, що сьогодні день мого народження.

Ніщо на нікчемності, ось вони хто! Ви один стоїте їх усіх, разом узятих!

Ти чи мисливець, чи дичина. Або дієш, або втомлено плетешся ззаду.