- Я ж творча особистість, у мене можуть бути якісь захоплення. Але ж я йому не зраджую.
- Як це?
— Ну, духовно не зраджую.

— Нонночко, годинник переводив чотири місяці тому!
— От я тоді й не переклала...
— Ну... Можеш уже й не перекладати, що даремно дорогий годинник просто так перекладати...

— Скажіть, як ви ставитеся до рідкісних тварин?
— Ну, я там не знаю про рідкісних тварин, але в мене сусідка по парадній — ось вона рідка сука.

- Подзвонив!
- Володько? Сам? Перший?
— Сказав, що мене все одно любить, готовий пробачити і повернутися.
— Та ти що...
— А ще дзвонив Гоша... Сказав, що пішов від дружини...
— Нічого собі.
— А ще Максим дзвонив своєму агентові, щоб той винаймав нам квартиру.
— І що ти тепер робитимеш?
— Не знаю... нікого з них бачити не хочу... ні-кого...