Лев Миколайович Толстой. Воскресіння

«І як вони всі впевнені, і ті, які працюють, так само як і ті, які змушують їх працювати, що це так і повинно бути, що, в той час як вдома їхні череві баби працюють непосильну роботу і діти їх у скуфеєчках перед швидкою голодною смертю по—старому посміхаються, стукаючи ніжками, їм має будувати цей дурний непотрібний палац якійсь дурній і непотрібній людині, одному з тих самих, які руйнують і грабують їх», — думав Нехлюдов, дивлячись на цей будинок.
Докладніше