— Ти що це, солоденька, робиш?
— Сестриці, Марфушенько, панчохи в'яжу.
— В'яжеш...
— То ви мені самі наказали...
— В'язати я тобі наказувала, а ось спицями стукати, медовенька, не наказувала. Марфушеньку — душечку розбудиш!
— Невже їй чутно через стінку?
— А як не чути?
— Це ти, кобилице, за день намаєшся, спиш — не прокидаєшся. А Марфушенька — душенька цілий день продрімала, хребта не ламала, тепер вона  від самого безшумного шереху прокинутися може!