Так, я бігла з іншим, бігла! (З тугою.) Ти б теж бігла. Я згорала на вогні, вся душа в мене в ранах і виразках, а твій син  був для мене струмком води — я чекала від нього дітей, заспокоєння, цілющої сили. Але той був темною річкою, осяяною гілками, що хвилювала мене шурхотінням очеретів і глухим гуркотом хвиль. І я пішла за твоїм сином - адже він був холодним струмком, - а той посилав мені слідом за зграєю птахів, і вони заважали мені йти і віяли холодом на мої рани, віяли холодом на бідну суху жінку, дівчину, обласкану вогнем. Я не хотіла, зрозумій! Я не хотіла, я не хотіла! Я прагнула твого сина, і я його не обманювала, але рука того підхопила мене, як шквал. І він підхопив би мене рано чи пізно, навіть якби я постаріла і вседіти твого сина вчепилися мені у волосся!