Люди переходять до насильства, коли не можуть спілкуватись.
(Люди мають силу, коли не можуть знайти слів.)

Світ - небезпечне місце не через тих, хто робить зло, а через тих, хто дивиться і нічого не робить.

Знову наша черга, ми вставляємо патрон у камеру, прокручуємо барабан і тиснемо на гачок.
Питання в тому, чи почуємо ми знайоме клацання, чи це кінець гри?

— Ти не справжній, не справжній...
— А ти що? Вони справжні? Ти подивися на них, подивися, наш світ грунтується на фантазії, штучні емоції в таблетках, психологічна війна у вигляді реклами, хімікати в їжі, що змінюють свідомість, промивання мозку за допомогою ЗМІ, штучні теплиці в соціальних мережах. Ну! І що з цього справжнє? З початку століття ми не бачили нічого справжнього, ми відключили все. Витягли батарейки, закусили пачкою ГМО, а потім викинули залишки в смітник людської жадібності, що постійно зростає. Наші будинки належать корпораціям, заснованим на стрибках по дисплеях у двійкових числах, що вганяють людствоще небачену досі сплячку. Прийде копатися дуже довго перш ніж ти доберешся до чогось справжнього. Ми живемо в царстві нісенітниці, і ти прожив у ньому занадто довго, тож вистачить говорити, що я не справжній. Котлета в твоїй дупі нереальніший за мене. Для тебе, Елліот, я цілком справжній.