- Натиснути на клавішу клавіатури і дивитися, як майбутнє стирається, подібно до сторінок рукопису... - пробурмотіла Міа.

— Я плакала над листами матері у першому.
- Чесно?
— Не стану ж я тут плюватися на доказ своєї щирості! Це було б верхом непристойності.