Отже, панове, отже, мені платити за перебиті горщики.

Ось що, братики... Я знаю, важко вам, та що ж робити! Потерпіть – недовго залишилося. Виведемо гостей, відпочинемо тоді. Вам важко, та все ж таки ви вдома; а вони — бачите, до чого вони дійшли, [вказуючи на полонених французів] — гірше від жебраків останніх. Поки вони були сильні, ми не шкодували, а тепер їх і пошкодувати можна. Теж і вони люди. Так, хлопці? А то сказати, хто ж їх до нас кликав? Поділ їм, мордою і в гівно!

Заслужив – носи! Хрестами так шпурлятися не личить. Чай, не шпильки.

Все вчасно приходить для того, хто вміє чекати. Tout vient à point à celui qui sait attendre.

Взяти фортецю не важко, важко виграти кампанію. А для цього не потрібно штурмувати та атакувати, а потрібно терпіння та час. Каменський на Рущук солдатів послав, а я їх одних (терплячість і час) посилав і взяв більше фортець. Але ж, голубчик: немає  сильніших за тих двох воїнів, терпіння і час ; ті все зроблять.

Ох, порадники, порадники!.. Порадників завжди багато, а людей — ні... Все швидше, а чи швидке надовго виходить? Взяти фортецю неважко, важко виграти кампанію, а для цього потрібно терпіння і час.

А дівкою був би кращим.