Я впевнений: як би не образила людину доля, вона  не в змозі відібрати в нього дитинство. Якщо воно було світле, сяюче, людина щаслива до кінця своїх днів.

Час не йде – слово«йде» натякає на якийсь горизонтальний рух. Час падає, провалюється, безперервно прискорюючи своє падіння. Від цього прискорення в мене крутиться голова.