Ти можеш надовго поринути у свої спогади, це кожен може. Люди мріють про ідеал, чекають на нього, шукають, прагнуть до нього, а потім одного разу, коли раптом щастя з'являється на їхньому шляху, з'ясовується, що їм страшно його скуштувати, вони бояться, що виявляться не на висоті своєї мрії, бояться зробити її реальністю і прийняти він відповідальність. Найлегше відмовитися бути дорослим, забути свої помилки і все звалити на долю, замаскувавши власну лінь.

Один хлопець залишив мені голосове повідомлення на роботі, і я передзвонила йому додому.
Потім він надіслав email на мій блекберрі, а я йому скинула смсочку. А він тоді відповів мені на мою домашню адресу. І все взагалі вийшло з-під контролю.
І я страшенно сумую за тими днями, коли мав один телефон і один автовідповідач, і на ньому була одна касета.
А тепер доводиться перевіряти всі ці пристрої, щоб бути знехтуваними сімома технологіями. Це кошмар...

Немає гіршої самотності, ніж самотність удвох.