— Не будь таким боягузом!

— Якщо я помру, то ти назвеш мене героєм?

— Мабуть.

— Але поки що я живий, я боягуз.

— Боюся, що так заведено. Славу отримуєш тоді, коли не можеш їй насолодитися.

— Що дивного в жертві?
—... це жінка.
— Іноді я шкодую, що такий дар  дістався саме тобі.

— Я завжди думав, що в іншій ситуації ми були б хорошими друзями.
— Так...
— Якби ти не був самовдоволеним пихатим бовдуром.

- Хто такий?
— Що за дурне запитання ти ставиш? Я той, хто є, той, ким я був і той, ким завжди буду!

Життя складається з невеликих моментів, дорогоцінних як алмази. Але уяви нескінченне море алмазів, вони б стали марними, так само як звичайний пісок.

Загадки це краще, ніж повна відсутність відповідей.

Минуле не важливе. Знайди себе в сьогоденні і правитимеш у майбутньому.

— Потрібно сховати батька.
— Чому б не замаскувати його?
- Це спрацює.
— Можна переодягнути його жінкою.
- Інші пропозиції?
- Переодягти його слугою.
- Так краще.

— Ти навіть не уявляєш, скільки разів я рятував тобі життя.
— Якщо я колись стану королем, то зроблю тебе придворним блазнем.

— А запаси? Я не донесу все.
- Я понесу Гвен.
- Вона  важить удвічі менше.
— Хочеш, щоб я ризикнув безпекою королеви і щось ніс?
- Я візьму її.
- Вона  моя дружина.
— Я обережний.