Достукатися до небес. Руді Вурлітцер
— Думаєш, ми справді сидітимемо на хмарі і говоритимемо про море?
- Так, я твердо в це вірю.
— Думаєш, ми справді сидітимемо на хмарі і говоритимемо про море?
- Так, я твердо в це вірю.
— Ми прямуємо до моря, ти там ніколи не був.
— Здається, я вже не хочу…
— Тобі в раю не буде про що говорити.
— Та знаю, я хочу на морі, але мені страшнувато…
— Знаєш, що? Боятися безглуздо.
— Ми, мабуть, лежимо в палаті для кінчених... Така комора.
[ Ідуть на кухню в пошуках солі та лимона ]
- Може треба було запитати у кого-небудь?
- Ага! Сестра, чи немає солі та лимончика, а то текілку нема чим закусити...
- Руді, я хотів сказати...
- Я знаю. Я зрозумів: боятися — безглуздо.
Дівчина, зробіть мені мінет або чайку принесіть.