Йому стукнуло тридцять: межеумочный вік, коли ти занадто старий, щоб бути молодим, і занадто молодий, щоб бути старим.

Якщо я банальний, значить, вселюдський... Треба втекти від оригінальності, триматися вічних сюжетів... Набридли інтерпретації... Навчаюся щирості...

Я думав, ніби шукаю кохання, поки одного прекрасного дня не зрозумів, що хочеться мені прямо протилежного — триматися від неї подалі.

Подружжя вечеряє, коханці обідають. Якщо побачите парочку в бістро опівдні, спробуйте клацнути фотоапаратом - нарветесь на неприємності. Спробуйте зробити те саме з іншою парочкою ввечері - вам посміхнуться і приймуть картинні пози під вашим спалахом.

Все скінчено... В. С. Е К. О. Н. Ч. Е. Н. О... збожеволіти: я так легко написав ці десять літер, а прийняти їх сенс не в змозі.

Бувають такі ночі, коли спати недозволена розкіш. Спати заради того, щоб прокинутися від поганого сну. Щоб нічого цього взагалі не було. Хочеться викреслити власне життя.

Ті, хто боїться смерті, не цікаві.

Найсильніше закохуються найзапекліші циніки та песимісти: це їм на користь.

— Як часто ви користуєтесь цією ногою?
— Зазвичай через крок.

Коли маєш усе й одразу, рано чи пізно починаєш чекати катастрофи як рятування.