Все своє життя я намагався піднятися у суспільстві. Туди, де все законно та порядно. Але що вище я піднімаюсь, то все гаже... Де ж це закінчується?

Я готовий у пеклі горіти, аби ти не постраждала.

Тільки не кажи, що ти не винний. Це ображає мій розум.

Скажи їм, що познайомилася з бравим хлопцем, італійцем за походженням, — непоганий собою. З блиском навчається у Дартмутському університеті. Має хрест "За бойові заслуги" плюс медаль "Пурпурне серце". Чесний. Працівник. Ось тільки тато у нього — ватажок-мафіозі, вбиває поганих людей, іноді дає хабарі високим чинам, і трапляється, його, за родом занять, теж ні-ні та й продирять кулями. Що, однак, аж ніяк не зачіпає його чесного та працьовитого сина. Ну як, запам'ятаєш?

Якщо щось у цьому житті безперечно... якщо історія нас чомусь навчила, — убити можна будь-кого.