— Міс МакАфі, я Майк Росс, працюю з Харві.

— О, ви той самий протеже, якого він розхвалював.

— Розхвалював?

— Він згадав про Ваше існування, для Харві — це найвища похвала.

— І що це значить?

— Нічого.

— Нічого ніколи не означає нічого.

- Думаю, треба зламати базу Гарварда і додати туди мої дані.
- Не можу. Цими вихідними я зайнятий. Зламую Форт Нокс. Потрібно повернути вкрадені дублони.
— Дублони?..
— Абсурдність твоєї гіпотези змусила мене використати безглузде слово.

Ви ставите свої інтереси вище за інших, а я лише намагаюся поставити свої інтереси поруч із вашими.

— Що можна подарувати людині, яка має все є?
— Щось, що не купиш за гроші.

Те, що я зрозумів, я не забуваю ніколи.

- Наша дискусія підкинула мені одну ідею.
- Наша дискусія?
— Давай не сваритимемося про те, як називати нашу сварку.

— Я думав, що ти проти емоцій.
— Проти того, щоб відчувати емоції, а не проти їхнього використання.

Я знаю, що він не був ідеальним, але... але таки був. Він був ідеальним для мене.

- Який є вибір, коли біля скроні пістолет?
- Як який? Підкоряйся або тебе кокнуть!
- Помиляєшся. Відбери пістолет або дістань інший, або скажи, що це блеф. Багатоваріантність мислення.