Вероніка Марс. Логан Екхоллз
Була одна дівчина. Блондинка, витончена... пахла зефіром та обіцянками.
Була одна дівчина. Блондинка, витончена... пахла зефіром та обіцянками.
— Я трохи збуджена, погано сплю...
— Думки про мене? Розумію, іноді всю ніч не сплю, думаючи про себе.
— Ти справді думаєш, що стосунки мають бути такими складними?
— Про примітивних вірші ніхто не складає.
— Він має радіти, ти могла б бути з красенем, який тільки й мріє з тобою переспати.
— Стривай, ти хочеш сказати, що ти не красень?
- Я хочу сказати, що кохаю тебе.
Лихо - це алмазний пил, яким небо полірує свої коштовності.
— Нагадай, чому ми розлучилися?
— Ти вирішила, що в іншого трава зеленіша чи я був надто Чоловіком, ні, ти, ти була надто чоловіком.
Потенціал це слово. А його сенс не використовувати можливості.
- Тату, у мене алергія на молюсків.
— Вибач, я забув.
- Ні, ти просто не знав!
— Я переплутав вас із Тріною.
- У мене алергія на молюсків, а у Тріни на роботу. Це складно переплутати.