— Він такий самий, як ти. Макс також.
— Але ж ти людина.
- Ніхто не ідеальний.

Те, що хоче жити довго, має служити. Те, що хоче панувати, довго не живе.

— Ох, як я можу ображатись? Будь ласка, продовжуй ігнорувати мене.
— Радий, що ти мене розумієш… — Гефест насупився, а потім втомлено зітхнув. — Це був сарказм, чи не так?

Ніхто не звертає увагу на небо, доки не закохається.

— Я просто закликаю до твоєї людяності.
- Але я не людина.
— Людство — це не стан, це... це якість. Макс - машина, але в ньому більше людяності, ніж у будь-кому.