Вона нахилилася, щоб сісти в машину, і побачила квіти, які я розпорядився покласти на сидіння. Вона  обернулася і побачила мене.
— Дякую за букет, — гукнула вона.
А я крикнув у відповідь:
— Це не букет, дівчинко, це похоронний вінок.