«Та що це таке? Вивести його геть, чорти б мене взяли! А той, уявіть, усміхнувся і каже:«Чорти, щоб узяли? А що ж, це можна!
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
- Це горілка? – слабо спитала Маргарита.
Кіт підстрибнув на стільці від образи.
- Помилуйте, королева, - прохрипів він, - хіба я дозволив би собі налити дамі горілки? Це чистий спирт!
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Все скінчено, – слабким голосом сказав кіт і млосно розкинувся в кривавій калюжі, – відійдіть від мене на секунду, дайте мені попрощатися із землею. О мій друже Азазелло! - простогнав кіт, стікаючи кров'ю, - де ти? − кіт завів згасаючі очі у напрямку до дверей у їдальню, − ти не прийшов до мене на допомогу в момент нерівного бою. Ти залишив бідолашного Бегемота, промінявши його на склянку - правда, дуже хорошого - коньяку! Ну що ж, нехай моя смерть ляже на твою совість, а я заповідаю тобі мій браунінг.
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
- Ви не Достоєвський, - сказала громадянка, що збивається з пантелику Коровйовим.
— Ну, навіщо знати, навіщо знати, — відповів той.
— Достоєвський помер, — сказала громадянка, але не дуже впевнено.
— Протестую, — палко вигукнув Бегемот. - Достоєвський безсмертний!
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Так, здаюся, але здаюся виключно тому, що не можу грати в атмосфері цькування з боку заздрісників!
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Не пустую, нікого не чіпаю, лагоджу примус, і ще вважаю обов'язком попередити, що кіт давня і недоторканна тварина.
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Дозвольте мені, метре, свиснути перед стрибком на прощання.
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
– А я справді схожий на галюцинацію. Зверніть увагу на мій профіль у місячному світлі, - кіт поліз у місячний стовп і хотів ще щось говорити, але його попросили замовкнути, і він, відповівши: - Добре, добре, готовий мовчати. Я буду мовчазною галюцинацією, – замовк.
Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Домробітниці всі знають, це помилка думати, що вони сліпі.