— Ти не розумієш, про що просиш! У цьому замішані дуже небезпечні люди, мене вб'ють, якщо я проговорюся...
— Що мене найбільше дратує, так це те, що такі дегенерати, як ти, завжди неправильно розставляють пріоритети. Адже тут бояться треба мене куди сильніше за будь-які невдахи. У тебе є два шляхи, простий і безболісний або довгий і болісний. Так чи інакше, але я отримаю потрібну інформацію, але якщо ти захочеш продемонструвати мені характер… Що ж, тоді ти сам благатимеш мене про милосердну смерть. Людський організм сповнений парадоксів, з одного боку такий тендітний і недовговічний, а з іншого настільки живучий і стійкий... Ти навіть не уявляєш, що можна створити з людським тілом і з якими страшними ранами воно продовжить жити. Хочеш на собі відчути цю разючу якість?