Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита
Дорога, в тому й штука, що зачинені! У цьому вся і сіль! А у відкритий предмет може потрапити кожен!
Дорога, в тому й штука, що зачинені! У цьому вся і сіль! А у відкритий предмет може потрапити кожен!
– Ба! Але ж це письменницький дім. Знаєш, Бегемот, я дуже багато гарного і приємного чув про цей будинок. Зверни увагу, мій друже, на цей будинок! Приємно думати про те, що під цим дахом ховається і визріває ціла безодня талантів.
— Як ананаси в оранжереях, — сказав Бегемот.
І ще: не пропустити нікого. Хоч усмішку, якщо не буде часу кинути слово, хоч малесенький поворот голови. Все, що завгодно, але не неувага.
Нічого не може бути гаже, ніж коли гість, що приїхав першим, микається, не знаючи, що йому зробити, а його законна мегера пошепки пиляє його за те, що вони приїхали раніше за всіх. Такі бали треба викидати на смітник, королева.
- Я в захопленні, - монотонно співав Коровйов, - ми в захопленні, королева в замилуванні.
- Корольова в захопленні, - гнувся за спиною Азазелло.
- Я захоплений, - скрикував кіт.
Питання крові – найскладніші питання у світі!
– Вони, вони! - козлиним голосом заспівав довгий картатий, множиною кажучи про Степа, - взагалі вони останнім часом дуже свинячать.
Свиснув, не сперечаюся, — поблажливо зауважив Коровйов, — справді свиснув, але, якщо говорити неупереджено, свиснути дуже середньо!