Non amo, ergo non ero. * Життя - це гострий шип? Нехай так, сказав мудрець, а людині все один кінець. І не встигнувши світло денного побачити, поспішає його швидше зненавидіти»**. Ми для богів як мухи для хлопчиків. Навіть Вітгенштейн не вважав, що ми колись досягнемо Місяця. Значить —«я щасливий метелик, хоч кінець мій недалекий», — жити чи померти — все одно, тільки смерть найкраща.