Вічне сяйво чистого розуму. Клементина Кручинськи
Пийте до дна, і процес спотворення не видасться неприємним.
Пийте до дна, і процес спотворення не видасться неприємним.
— Повернись ми до старту, у нас все пішло б інакше...
— Не забувай мене, спробуй, і ми повернемося.
- Чому так довго?
— Я пішов пішки.
— Кхм... Ти сумуєш за мною?
- Як не дивно, так.
— Сказав так, ніби погодився взяти мене за дружину.
- Мабуть.
— Стривай.
- Що? Що тобі потрібне, Джоель?
- Не знаю. Я сам не знаю, що мені потрібне. Просто... залишся.
«Я Клементіна! Ви мене не почастуєте курчатою?»
І ти його взяла, навіть не дочекавшись відповіді, який інтимний жест, наче ми вже були близькі.
— А раптом лід трісне?
- А тобі зараз не все одно?
— У вас ім'я дуже гарне і означає«милосердне», правда? Клементина…
— Воно мені не підходить! Я мстива маленька сучка!