Нехай все погано, нехай руйнуються її мрії і все звертається в порох, але на якусь мить так славно забути в танці.

Кожен з нас має свої приховані сторони. І ніхто не знає, коли вони виявляться. Іншими словами, в тихому вирі чорти водяться. Ми знаємо один про одного рівно стільки, скільки кожен із нас готовий відкрити оточуючим. Усередині ми можемо бути зовсім іншими. Кожен з нас.

Ти знаєш, наскільки важливо для жінок, коли їм кажуть, що вони красиві, і що їх люблять і бажають! Адже нам доводиться вічно вдавати, ніби ми впевнені в собі, коли насправді цього немає. Нам потрібно, щоб нас постійно заохочували у цьому. Якби ти знав, як бувають вдячні жінки за найменшу щиру похвалу. Ми, як кішки перед блюдцем вершків, так і злизуємо їх. Тільки вершки мають бути справжні, розумієш?