— Як може бути так добре, коли все так погано?
— Дорога, все так спеціально влаштовано.

Ще одна сімейна істина: якщо всі раді твоєму догляду, мабуть, назад ти вже не повернешся.

Бракує мужності? Встав собі шкарпетку в штани!

Я — жінка, яка хоче кохання. Справжньої, божевільної, незручної, всепоглинаючої. Такого кохання, коли двоє ні на секунду не можуть одне без одного.

Наступного дня я зрозуміла, що поводжусь як дитина, і вирішила зайняти зрілу позицію, тобто все заперечувати.

Ми у своєму прагненні бути чесними та відвертими один з одним переходимо межі особистої свободи? Можливо, є речі, про які не потрібно говорити?

Деякі жінки не створені для того, щоби їх приручили. Вони створені бути вільними, доки не зустрінуть когось схожого, щоб бути вільними разом. (Деяких жінок не можна приручити, і вони повинні бігти вільно, без сідла і без вуздечки, доки не зустрінуть когось своєї породи і не побіжать разом.)

І все ж таки добре, що десь там ходить симпатична тобі людина.

Я вийшла з себе, побачила свою тінь, злякалася і пішла назад.

Щоб позбавитися однієї згубної пристрасті, потрібно переключитися на ще більш згубну.