Коли зачиняються двері, обов'язково відкривається кватирка.

Він мені шалено подобається, я знову почуваюся 35—річним дівчиськом!

Коли ти молодий, ти розважаєшся за повною програмою, а коли стаєш старшим, приходить страх. Страх переламати собі кістки чи розбити серце. Ти десять разів подумаєш, перш ніж стрибнути. Адже не завжди внизу є хтось, хто зловить тебе, а в житті немає  страховки. В який же момент зникла нерозсудливість і з'явився страх?

Невже нам потрібна відстань, щоб стати ближче?

Важливо лише те, яку оцінку ти даєш сама собі!

Мені здавалося, що краще вже не може бути, як він обійняв мене ззаду.

Самант мав талант перетворювати плачевну ситуацію на безнадійну.

Відносини повинні закінчуватися так само гідно, як і розпочиналися!

- Подумаєш, ти пукнула. Ти жива людина!
— Я не хотіла, щоби він це знав.

Наскільки все було б простіше, якби люди винайшли легкий хірургічний спосіб видалити з пам'яті всі помилки та сумні спогади, залишивши лише одні добрі та радісні. Але поки що цей щасливий день не настав, що ж робити? Взяти на озброєння стару перевірену філософію«вибач і забудь»? Але якщо з прощенням ще якось можна впоратися, то чи може людина змусити себе забути, чи можна по-справжньому пробачити, якщо не вдається забути?