— Ви, мужики, душею любите одну, тілом іншу, а мізками третю.

— Я влаштований інакше, і ти це чудово знаєш!

— Знаю.

— Я рятую тебе, Діне.

— Рятуєш від чого?

— Від твоєї долі.

Більшість людей може бути лише проблиском у великій темряві часу. Але ти, Елен Аквілло, не іскра, що швидко гасне. Ти станеш смолоскипом у ночі, якщо насмілишся горіти.

- Ти налякав мене! А ти добре виглядаєш у кріслі керівника!
- А то!
— Ну, давай руководи!
— Коли прибуде така партія товару? Я хотів би особисто познайомитися з кожною дівчинкою!» —
Чого б ти хотів? —
З кожною дівчинкою!
— Я тобі зараз дам з кожною дівчинкою!

Усі Імперії рано чи пізно гинуть.

Смієшся? Дивись, як би життя не посміялося.

Невиправна тільки смерть, а все інше можна виправити!

Я не заслужив рай, але я любитиму тебе з пекла! Я тобі обіцяю!

Ти сповнена, Лайо. Сповнена життя і темряви, світла та духу. Ти приходиш у наші сни. Ти горітимеш, бо ти куточок у попелі. Це твоя доля. Бути в Ополченні шпигуном - це лише мала частина тебе. Ніщо.

Якщо я приречений жерти, як ведмідь, а Луа - народжувати дитинчат, як ведмедиця, я волію бути ведмедем, а не людиною: ведмедеві нічого соромитися - він не знає кращої частки. Якщо ти, як ведмідь, задоволений такою долею, мене вона  не влаштовує. Залишайся з жінкою, яка дарує тобі дітей, а я піду до тієї, хто дарує мені мрію.