- Твої друзі?
— Так, я міг мимоволі образити того чи іншого... короля.

- І що, він клюнув?
— Я добрий рибалка.

Коли в тебе в руках чиєсь життя, це так підвищує тонус!

— Поясни-но птаха. Ти з цим зможеш жити? Ти прирікаєш іншу людину на вічні пута, а сам будеш веселитися, гуляти і пити?
- Так. Це на мене.

— Відомо, баба на кораблі — на велике лихо.
- Не візьмемо її - буде гірше.

— Тобі доведеться там працювати, Джеку. Душі загиблих переправлятимуть на той світ. Або стати таким, як Джонс.
- Мені не підуть щупальця! Але безсмертя, воно того варте, вірно?

— А як же я звільнюсь від пут?
— Так ти вже зробила півгодини тому і тільки чекаєш нагоди напасти на мене.

- Ти там бував?
— Хіба я схожий на того, хто бував у джерела молодості?
- Залежить від освітлення.

— Вже була заспівана пісня, скликається порада братерства!
— На жодну хвилину не можна залишити вас без нагляду! Як діти малі!

- Двох черепах заарканив?
- Так, двох морських черепах.
— А де взяв мотузку?
— Сплів із шерсті... зі спини.