Мій корабель незрівнянний і гордий. І він мало не величезний! І він... сплив.

Ти привносиш у будь—яку марення солодкий відтінок кошмару.

— Нас багато ріднить. І мене, і тебе. Нас.

— Так, мабуть. Якщо тільки виключити честь, совість та моральні підвалини. І любов до чистоти.

— Ти жорстока людина, Джеку Горобцю!

— Жорстокість — поняття відносне.

Варто раз померти і пріоритети відразу змінюються.

— Ви найжалюгідніший із усіх піратів, про які я чув.
— Але ж ви про мене чули!

— Я не шукаю неприємностей!
— Який жахливий підхід до життя?

Друзі, не бійтеся! З Тіа Дальмою я давно в дружбі, не розіллєш водою! Ми з нею як брат із сестрою. Були. В минулому. Давно...

— Якщо це сон, то можеш не знімати чоботи та шпагу, якщо не сон...
— Це сон.

— Вільям, скажи на милість, ти прийшов сюди для того, щоб я допоміг врятувати тобі якусь бідну даму чи даму, що потрапила в біду, неважливо…
— Ні.
— Тоді чого тобі тут бути? Отже, ти тут не повинен бути… Тебе тут немає!