Жити, не визнаючи у собі глибоку душевну рану, у сенсі може бути небезпечним.

Як не пригнічуй свідомість, тіло реагує природним чином.

Страх зарину - того роду, що досі не був виражений словами. Подібні події безпрецедентні, і пережитий тоді страх не описується. А оскільки його неможливо висловити у словах, залишається лише відчути на собі.

Стан ілюзії, досконалий міраж. Однак насправді у голові людини все це відбувається виразно.

Найчастіше оточуючі просто не розуміють. Це — справжнісінька хвороба, але жертв її вважають ледарем.

Скільки не запихай углиб свідомості, кошмари знову несподівано вилазять назовні.