Мені треба, щоби мною захоплювалися! Хочу, щоб через мене губили голову! Щоб без мене не могли жити! А ти можеш!

Мені не краще і не гірше. Мені – ніяк.

Я – ніщо, якщо я одна. Я ніщо без тебе.

Я щаслива і хочу, щоб ти теж був щасливим. Я дуже щаслива. Ти, і тільки ти в мене в думках, коли я прокидаюся і коли засинаю. Іншого нічого не знаю. Я думаю про нас обох, і в голові в мене ніби срібні дзвіночки дзвінять… А іноді – ніби скрипка грає… Вулиці сповнені нами, мов музикою… Іноді в цю музику вриваються людські голоси, перед очима проноситься картина, наче кадр з фільму… Але музика звучить… Звучить постійно…

Я довіряю тілу. Воно краще знає, чого хоче, краще за голову, в яку бог  знає що зайде.