Я не віддам свого багатства почуттів, хоч би як вони змушували мене страждати. Страждання, якщо воно не вище сил, веде до розуміння, розуміння – до кохання – так замикається коло.

— У кожному з нас дві половинки: одна рветься до нового, друга береже колишнє і рада повернутись до нього. Ви знаєте це і знаєте, що повернення ніколи не досягає мети. — Але жаль залишається… як вінок на дорогій могилі.