У деяких (я добре знаю таких людей) тінь смерті передує її наступу: вони втрачають надію, апетит, життєздатність. Вони відчувають, як йде сенс життя, розуміють, що втратили або взагалі не досягли того, чого прагнули всім серцем, і перестають боротися. В очах таких людей читаєш: я мало брав від життя, і цього вже не виправити.

…Важко зустрітися з пороком у наші дні. Людині вселяють, ніби має великий вибір, а насправді, схоже, ніякого вибору не існує.

…Важко підтримувати тонус компанії, в якій хтось один привласнює увагу всіх інших.

— Надто помилково, — продовжив він після паузи, — пов'язувати щастя з конкретним станом і з конкретною особою. Позбувшись цієї помилки, я відкрив для себе дуже важливий секрет.
— Так скажіть, заради бога, в чому він полягає, — безпристрасно сказала вона. — Мені завжди хотілося знати, як слід жити.
- Це дуже просто. Якщо не вкладати всі почуття у щось одне, можна дозволити собі все, що заманеться. Приймати рішення, передумувати, змінювати плани. Відпадають тривога та бажання з'ясувати, чи має це інша особавсе, чого хоче, чи досить воно чи, навпаки, засмучене, засмучується, нудьгує. Якщо ти готовий робити те, від чого тебе з раннього дитинства відучували і відлучали — лише блажити самого себе, — відпадають причини надалі відчувати себе нещасним.