— Я покажу вам те, що ми бачимо. Тільки нікому ні слова.
— Ну так, телички люблять хлопців із уявним другом!

— А як зняти прокляття?
- Його не знімають. Від нього тікають.

— Я не страждаю збоченнями, я ними займаюся.

- А що в конверті?
- Рентген зробив. Гламурна вийшла фотка. Лікарі, м'яко скажемо, офігелі.
- Твою дивізію.
— Кас і тобі зобразив таку.

— Візьміть у моєму рюкзаку сіль. Намалюйте коло. Стати в нього.
— Еее... у рюкзак?
- У коло, ідіоти.

— Ну, пригостиш мене вечерею?
- З чого б це?
— Ну, якщо ти вирішив пасти мене всюди, то хоч годуй.
— Посміхаєшся.

— Тільки одне запитання: чому жуки та чому саме зараз?!
— Це два питання...

Давай без слів із циклу« головне не перемога, а участь». Втішні призи - страшний відстій.

Хоча я з великим задоволенням пошматував би вас у капусту... дурні. Протягну руку допомоги, допоможу вам вбити диявола. І ми зможемо повернутися до старого доброго винищення один одного.

— То чого ти взяв, що бачив саме ангела?
— Просто... він з'явився переді мною, і мене... переповнило таке почуття... розумієш? Немов на мене зійшла благодать і спокій.
— Гаразд, ти просвітлений мій, може, купимо тобі джедайський меч  і відправимо на Дагобу.