Надприродне. Дін Вінчестер
— Не даси мені померти спокійно?
— Просто не дам померти.
— Не даси мені померти спокійно?
— Просто не дам померти.
— Тато відпустив тебе одного на полювання?
— Мені 26, чувак.
— Довбані копи.
— Вони просто роблять свою роботу, Діне.
— Ні, вони роблять нашу роботу, тільки нічого в ній не тямлять, відморозки.
— Дін, тягни тазик.
— Знайшов щось?
— Ні, блюватиму.
— Джерсійський диявол? Я думав, це нісенітниця, місцева небилиця!
— Розповіді про зустрічі з ним існують у тих краях ось уже понад 200 років. За однією версією у нього крила кажана, за іншою — роги та хвіст і ось ще... Кінська голова!
— У газеті скоріше голова Чубакки... Цією тварюки тільки з Трансформером махатись!
— Що це?
— Куля, яку я збирався пустити собі у скроню. Щоранку я дивлюся на неї, і думаю: "Може, сьогодні я все пошлю нахрен?". Але я не йду. І не піду. Знаєш чому? Бо тобі обіцяв, що не здамся!
— Ой, у вас на двох одна звивина, та й то пряма.
— У самого тебе на двох одна звивина... Емм... На одного!
— Ти спливаєш кров'ю, Дін.
— Де батько?
— Він тут, він тут.
— Займися їм.
— Дін...
— Займися їм!