— Я не можу зупинитися зараз.
— Можеш. Береш і зупиняєшся.
Що з тобою діється, Сем? Куриш, шпурляєш у людей пляшки, це швидше в моєму стилі, ніж у твоєму.
— Амара забрала весь біль, вона запалила щось у мені...
— Правда тепер ти вбивця з сокирою.
— Розслабся, Дін.
— Поцілуй мене в зад!
— Ооо... Та ти поет!
— А що потрібно?
— Сіль. Багато солі.
— Солі?
— Тут що, луна?
— Коли я сказав батькові, що боюся відчиняти шафу, він дав мені револьвер.
— А що ти хотів?
— Але ж мені було дев'ять років!
Спокійно, Сем. Я тебе за цигарки не продам.
Кинута жінка гірше від шаленої кішки.
— Я рятую тебе, Діне.
— Рятуєш від чого?
— Від твоєї долі.
— Ти під кайфом?
— Як правило, так!
— Що тебе так шандарахнуло?
— Життя!