Потім настав тридцять восьмий рік. Звичайно, це був моторошний час. Проте не всім. Більшість танцювала під життєрадісну музику Дунаєвського. Крім того, щороку знижувалися ціни. Ікра коштувала дев'ятнадцять карбованців кілограм. Продавалася вона  на кожному розі.
Звісно, ​​невинних людей розстрілювали. І все ж таки розстріл одного йшов на користь багатьом іншим. Розстріл якогось маршала гарантував підвищення десяти його товаришів по службі. На місце, що звільнилося, висували генерала. Посаду цього генерала обіймав полковник. Полковника заміщав майор. Відповідно підвищували у званнях капітанів та лейтенантів.
Розстріл одного міністра викликав десяток службових переміщень. Причому спрямованих виключно нагору. Натовпи низових бюрократів підіймалися службовими сходами На заводі, де працював Федір Макарович, заарештували чоловік вісім. Серед інших – начальник цеху. Федір Макарович обійняв його посаду На фабриці, де працювала його дружина, заарештували бригадира. На його місце висунули Галину Тимофіївну.
Арешти не припинялися два роки. За цей час Федір Макарович став головним технологом малого підприємства. Галина Тимофіївна перетворилася на завідувача відділу збуту.