— Чуваку, ти давно там стоїш?
— Година вже.
— Година вже?
- Ти серйозно?
— Я опанував здатність стояти настільки нерухомо, що стаю незримим для очей, мм, ось.
— Ти ж хрумкаєш горішками.
— Неквапливо, плавно, зовсім непомітно.
- Мм, не-а.
- Хрум. Хрум. Я, по суті, невидимий.
- Привіт, Дракс.
- Щоб вас.