Я ніколи не брешу людям, яких називаю друзями.

Ніщо мені так не чуже в цьому житті, як безтурботність. Жінки та діти можуть дозволити собі жити безтурботно, чоловіки – ні.

Дружба – це все. Дружба – це більше, ніж талант. Це більше, ніж влада. Це майже те саме, що сім'я.
(Дружба — це все. Дружба перевищує талант. Сильніше за будь-який уряд. Дружба означає трохи менше, ніж сім'я. Ніколи не забувай. Тобі варто було спорудити навколо себе стіну дружби — і сьогодні ти не закликав би до мене про допомогу.)

Я не з тих людей, що розкидаються своєю дружбою і віддають її тим, хто цього не цінує.

Ніколи не показуй стороннім, що в тебе на думці. Ніколи не розкривай перед чужими свої карти.

Розумні люди завжди зможуть знайти вихід із ділових труднощів.

Дон Корлеоне, ще не цілком усвідомлюючи, що з ним сталося напередодні, — ще одурманений лютим болем, зі схвальною усмішкою ворухнув губами, ніби говорячи молодшому синові, — тільки сил не вистачило сказати це вголос:
«Е, чого мені боятися? Мене давно хочуть убити – вперше спробували, коли мені було дванадцять…»

Якщо я зможу померти зі словами«Чудова штука – життя», – все інше можна не сприймати всерйоз. Треба навчитися, як батько, ставити на перше місце свою сім'ю, свій дім, своїх дітей, свій маленький світ.

Якщо чоловік не став своїм дітям справжнім батьком, то він не чоловік.

Завжди краще, коли друзі недооцінюють твої переваги, а ворог перебільшує недоліки. (Друг має недооцінювати твої переваги, а ворог - переоцінювати твої недоліки).