Так, хвилинку уваги, познайомтеся з моєю сестрою Пейдж. Пейдж - це випадкові люди, на яких мені взагалі начхати.

— Доктор Кокс, ви отримали моє нагадування персоналу про те, що у клініці всі мають ходити у халатах?
— Так, Бобе, отримав. І, спочатку просто викинув у відро для сміття, але потім вирішив, що це недостатньо красивий жест, тому я зробив твоє опудало з соломи, одягнув на нього свій лікарняний халат з твоїм нагадуванням у кишені і запросив сусідських дітей — ми палили твоє опудало і били його палицями.

— А ти цю штуку ім'я  вже придумала?
— Я хочу назвати його на честь батька.
- Неплатник?

Або у цього хлопця в дупі лампочка застрягла, або в його товстій кишці дозріла геніальна думка!

- Перрі, де ми вперше кохалися?
- Я тебе благаю! Кохання ми ніколи не займалися...

— Це перший день народження Джека, він має бути особливим. Для дітей я замовляю міні-зоопарк, а для дорослих треба щось придумати.
— Може, російську рулетку? А щоб було цікавіше, покладемо кулі у всі відсіки барабана. Нехай виграє кожен перший!

— Хто тут залишив аналіз сечі?
- Мабуть, у тебе з'явився таємний шанувальник.

- Все, з мене вистачить! Я їду додому!
- Ні, Джордан, нікуди ти не поїдеш!
- Чому?
— Бо в тебе щойно води відійшли.
—...Я вже ненавиджу цю дитину.

— Я боялася, що ти подумаєш, що я погана мати…
— Мила, ти холоднокровна, накачана силіконом безжальна вбивця. І я сумніваюся, що ти на сто відсотків людина, але ти приголомшлива мама.

Запам'ятай, новачок, якщо бігаєш клінікою з трупом, ніхто тебе до іншої роботи не припаше.