Клініка. Доктор Елліот Рід
Треба ж, як ми повертаємось у минуле, коли зустрічаємо людей з минулого.
Треба ж, як ми повертаємось у минуле, коли зустрічаємо людей з минулого.
— Я знаю, що ти зараз думаєш.
— [подумки] Твоя дупа схожа на дві чіпсини, що обіймаються. [вголос] Ні, не знаєш.
— Ти знаєш, що ти не моє улюблене обличчя в цьому смітнику і я з упевненістю можу сказати, що ти не відчуваєш до мене теплих почуттів.
- Я організувала чат "Кокс: чому я його ненавиджу". Правда там тусуюся тільки я, два ординатори та 14 000 колишніх наркоманів.
— Ти надто самокритична.
— Зовсім ні, просто я тупа, страшна і в мене поросяча мордочка.
Звичайно, закриваюся! Я ж божевільна, ідіот! Пам'ятаєш, ти сказав мені, що в мене плями від поту під пахвами? Я після цього ревла весь день кожні п'ятнадцять хвилин! Я не впевнена в собі, у мене бувають напади паніки, у мене клаустрофобія, бактеріофобія та фобіофобія. Я розмовляю з собою, з кішкою, із трьома психотерапевтами, іноді кішка відповідає мені голосом матері. А вчора, коли хірургічна сестра дала тобі гумові рукавички, я мало не прикінчила пацієнта, якому зашивала ногу, бо я уявила, як ви з нею займаєтеся сексом на ящику з біфштексами. Чому біфштекс? Тому що мій батько кружляв роман із продавщицею м'яса. А ще я божевільна!
- Вона вагітна! Їй треба казати тільки те, що вона хоче чути!
- Так, ось пам'ятаєш, коли Карла була вагітна, ми всі говорили їй, що вона чудово виглядає, хоча вона була схожа на Денні ДеВіто.
— Обіцяй, що також триматимеш мене за руку, коли я народжуватиму твою дитину!
— Піду я надягну третій презерватив.
Елліот Рід: - Прибиральник, Карла почала тужитися. Передай Терку.
Прибиральник: — У твоєї дитини хвіст.
Терк: — Ну, казав же їй не сидіти перед мікрохвильовою піччю.