- У 400 році до н. е. Гіппократ оголосив, що хвороби викликають не демони.
- Клас! Демонів викреслюємо.

— Ми граємо з вогнем, панове. ЦРУ швидко змушує замовкнути тих, хто сує носа в їхні справи.
— Не хочу розчаровувати тебе, але ти вивчаєш жуків, слиз та какашки. Навряд чи тебе хтось замовить.
— Гей, дуже багато хто прагне моєї смерті!
— Навіть казати нічого не буду.

— Ненавиджу працювати з дітьми... У дитинстві треба займатися лише гойдалками. Пам'ятаєте? Як високо я можу злетіти... якщо перекрутити ланцюжок, як швидко я можу обертатися?..
— А якщо зістрибнути до того, як вони зупиняться?..
— Я сумую на ті часи!
- Я теж.
— Я прогулювала уроки органічної хімії. Чудові були часи!..
— Сумую за своїм першим мікроскопом...
— Чудово, а я сумую за нормальними людьми!

Кажуть, ми живемо тільки раз... Але люди помиляються в цьому, як і багато в чому іншому... У непроглядній передсвітанковій темряві жінка повертається в свою постіль. Яким життям воно  живе? Чи жила вона таким самим життям півгодини тому? День тому? Рік тому? Хто цей чоловік? Він живе своїм життям, чи мають одне життя на двох?

— Це діоксид аморфного кремнію.
- Це що?
- Це звичайний скляний контейнер.
— А-а... Тип банку. Не міг сказати: "Це банку". А?

— Я думав, жінки люблять, коли за них б'ються.
- " Жінки " - неприпустиме узагальнення.

— Я говорю« ні» цьому експерименту.
— Я зрозумів це, коли ви повторили« ні» сім разів поспіль.