— Двері були не просто так зачинені.
— Тепер вона  не просто така відкрита.

— Жінка, якій ти допоміг, заразив її вірусом.
— Ні, вона  вилікувалась. У мене дар.
- Дар  - це ювелірна прикраса та гроші, а в тебе герпесний енцефаліт.

— Іноді ти просто сволота.
- Так. А ти добрий хлопець.
- Я хоч намагаюся.
— Ну, коли намагаєшся, можна робити що хочеш.
— А коли ти не намагаєшся, можна що хочеш говорити.
— Нам разом все підвладне! Можемо правити світом!
- * Багатозначне зітхання *

Коли тебе запрошують на каву, то мають на увазі вже точно не каву.

Якби ти на мілини, так би й сказав. Я позичив би тобі з того, що я тобі винен!

— Досить уже відмовок.
— Мені час... купа хворих. Ось поспішаю... і може, вдасться їх уникнути.

— Якщо вона  ніколи не цілувалася з хлопчиками, то, швидше за все, вона  ніколи не займалася сексом.
— Скажи це всім повіям, які не хочуть цілувати мене в губи.

— Я хочу, щоб ти був присутній на моїй операції.
- Ні.
- Чому?
— Якщо ти помреш, я залишусь зовсім один...

— Хлопчик просто складав іспит з математики, а потім раптово його почало нудити і він перестав розуміти, де він.
— Ось до чого доводить математика.

Все постійно змінюється... І це хрінова.