Ольга Озерцова. Веснянка
— Ну, кому потрібні твої пісні, старий, і без них можна прожити, піснями ситий не будеш.
- У тому, що ти тільки ситий, ще не істина. Ти будеш орати, щоб їсти, але ж ти помреш, Боз. І все. А пісня лишиться.
— Ну, кому потрібні твої пісні, старий, і без них можна прожити, піснями ситий не будеш.
- У тому, що ти тільки ситий, ще не істина. Ти будеш орати, щоб їсти, але ж ти помреш, Боз. І все. А пісня лишиться.
Ми дуже любимо життя, друже, щоб боятися його втратити.