- Тату, а як можна зрозуміти, що сталося диво?
- Диво?
- Так.
- Ти це про що?
— Я думаю, що, можливо, цей сніг  — чудо.
- Це звичайний сніг, Джудіт.
— Звідти знаєш?
Тато сказав:
- Так, я не збираюся обговорювати це весь день. Зрозуміло?
— Але звідки ти знаєш про різні речі, що вони не дива? - Запитала я.
Щоб не відставати, доводилося бігти бігцем. Я сказала:
— Мені здається, люди не повірять у диво, навіть якщо воно станеться у них просто на очах, навіть якщо їм скажуть, що це диво. Вони всі думатимуть, що це звичайнісінька річ.