— А чому однією щіткою користуватись не можна, а одним милом можна?
— Бо мило — не щітка. Воно саме себе очищає.
- Гаразд. Тільки коли підеш у душ, подумай про те, що я мою в останню чергу, а ти в першу.

— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий?
— А може, ця дитина божевільна?

— Ця сукня підкреслює груди.
— Навіть обидві.

- Ти що, відкрив столярну майстерню?
— Ні, я вирішив зробити столик для листів, але потім передумав і вирішив.
— Збудувати пошту?!

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку?
— Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили!
— Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки.
— Так, але яка марнотратність!
— У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати.
— Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру...
— Це я купила.

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс!
— Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже...
— Енрія кричить, а в Енжели кішки.
- Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

— Росс і Рейчел одружилися. Моніка і Чендлер мало не одружилися. Може, й нам з тобою стоїть?
- Обов'язково. Тільки не зараз. Спочатку Чендлер і Моніка одружаться і, до речі, сильно розбагатіють. Але вони не складеться. А я вийду заміж за Чендлера за розрахунком, а ти одружишся з Рейчел, і у вас будуть гарні діти. А потім ми обведемо цих двох навколо пальця і ​​одружимося. У нас будуть гроші Чендлера та діти Рейчел. А усиновимо ми їх легко, через алкоголізм Рейчел.
— А що з Россом?
— Не хочу заглиблюватися, але ми посваримося, і я його вб'ю.

— Я не хочу, щоб Рейчел мене ненавиділа. І я не знаю, що робити.
- Хочеш пораду?
- Так будь ласка!
— Але ж він тобі не сподобається.
- Нічого.
— Ти дуже рано одружився.
- Це не порада!
- Я попереджував.

— Ти що, зовсім голий?
- Ні, в жіночих трусиках.
— Ти їх завжди носиш?
— Ні, сьогодні вперше вдягнув.
— Ось біда, тільки людина вирішила одягнути жіночі трусики і тут таке...