— Дуже часто мені буває страшно їх шкода. Вони не знають, що на них чекає. Сімдесят років каверз і зрада, пасток і обману.
- І ще задоволення, - вставив я. - Задоволень, що іноді переходять в екстаз.
- Так, - погодився Ріверс, відходячи від ліжечка. — Вони й заманюють у пастки.

Все лихо літератури в тому, що в ній дуже багато сенсу. Насправді ж життя ніякого сенсу немає.

Є насичений розчин почуттів, і причина його кристалізації може виникнути як усередині, так і назовні. Слова та події падають у цю психофізичну бовтанку, і в ній утворюються згустки емоцій та переживань, що кличуть до дії. Розчин почуттів збагачений відчуттями, вони проникають від сосків, через шкіру і нервові закінчення в душу, в підсвідоме, надсвідоме, в область духу. І ці нові вогнища напруги особистості ніби повідомляють розчину почуттів« рух», змушують його текти в певному напрямку — до абсолютно незвіданої, повної загадок сфери кохання. Волею випадку в цей поточний до любові потік почуття потрапляють різні центри кристалізації - слова,події, приклад інших людей, власні фантазії і картини з минулого, - тут замішані всі незліченні винаходи, за допомогою яких парки ткуть нитку унікальної людської долі.