— Ой, аби не встав.
- Що?!
— Кажу, що прохід зовсім вузьким став... (— Обережно, не зачепи трубу.
— Що?!
— Труби тут скрізь говорю.)

— Боже, благаю тебе нехай це буде гвинтівка...
— Ні, просто я так радий вас бачити!

— Ну, як тобі така робота? Схожа на казку?
— Так, якщо, звичайно, у процесі не обійдешся від страху.

— Ну, пригостиш мене вечерею?
- З чого б це?
— Ну, якщо ти вирішив пасти мене всюди, то хоч годуй.
— Посміхаєшся.